Закон про іпотеку: простими словами основні положення

Закон про іпотеку (заставі майна) встановлює, що сторони, що вступають у правовідносини, що укладають відповідний договір. За його умовами один учасник, кредитор за зобов’язанням, має право на задоволення своїх грошових вимог. Стягнення здійснюється з вартості об’єкта, який є предметом застави. Майно, щодо якого укладається такий договір, залишається у боржника в користуванні і володінні. Розглянемо далі детальніше закон про іпотеку (заставі нерухомості).

Нормативне регулювання

До правовідносин по іпотеці, що виникають у відповідності з зазначеним вище договором, застосовуються правила про заставу. Загальні приписи присутні в ЦК. Застава підприємств, земельних ділянок, квартир, споруд та інших нерухомих об’єктів виникає остільки, оскільки оборот цього майна допускається відповідно до ФЗ.

Зобов’язання

Іпотека може встановлюватися для забезпечення виконання умов кредитного договору, угоди про позику. Зобов’язання може виходити з купівлі-продажу, підряду, оренди, заподіяння шкоди, якщо інше не встановлено у нормативних актах. Закон про іпотеку (заставі) наказує вести бухгалтерський облік кредитору та боржнику, якщо вони виступають як юридичні особи.