Загальне поняття і принцип добросовісності в цивільному праві

Під сумлінністю слід розуміти суб’єктивне стан людини при здійсненні ним юридично значущих дій, його необізнаність про факти, опорочивающих внутрішню або зовнішню законність акта і здатних змусити чесного в правовому сенсі індивіда відмовитися від їх вчинення, незважаючи на те, що формальні перешкоди для цього відсутні. Простіше кажучи, передбачається реалізація прав без порушень законодавства та ущемлення інтересів інших осіб. Своєю поведінкою людина показує чесність своїх намірів, не допускає обману в рамках відносин, в які він вступає. Принцип добросовісності в цивільному праві застосовується на всіх етапах нормативного регулювання. Розглянемо його докладніше.

Нормативна база

Правові принципи розглядаються як основні початку, загальні положення системи, що мають обов’язковий характер в силу свого законодавчого закріплення. Про них йдеться в ЦК. Всі вони в рівній мірі важливі для всіх учасників обороту. Принцип розумності і добросовісності в цивільному праві має особливе значення в рамках взаємодії державних структур і населення. Важливе значення він має і в договірних відносинах.