Який строк позовної давності по трудових спорах?

Одна з активних ніш у цивільному судочинстві – це трудові спори. Причина тому – велика кількість конфліктних і спірних ситуацій між працівником і роботодавцем. Такий тип розбіжностей, в якому з одного боку бере участь працівник, а наймач — з іншого, відноситься до індивідуальних трудових спорів.

Предмет індивідуальних трудових спорів

Основна маса судових розглядів по трудових спорах пов’язана з грошовими питаннями нарахування і виплат зарплати, премії, плати за переробки, компенсації, відсотків, лікарняних, відпускних, утримання штрафів, необґрунтовані вимоги, недотримання договору і у питаннях звільнення.

Такі розбіжності можна владнати шляхом переговорів, а у випадках, коли вони не дали результату, сторони звертаються в суд.

Який строк позовної давності по трудових спорах у нормативних документах? Розглянемо це питання докладніше.

Коротко про поняття

Позовна давність використовується для позначення терміну захисту прав, які були порушені. Протягом цього часу потерпіла сторона має право подати позов і вимагати відновлення своїх прав. Закінчення цього строку не позбавляє особи можливості подавати позов, а відповідач в цьому випадку не буде зобов’язаний у примусовому порядку виконувати свої зобов’язання.

Загальноприйнятий термін позовної давності встановлений як три роки, наприклад, строк позовної давності за угодами та іншими цивільно-правових відносин. Але існують особливі терміни, відмінні від трьох років, обумовлені для окремих видів спорів. Такі особливі строки обумовлені і для трудових спорів.

Ще один момент, який потрібно розуміти: позовна давність не діє автоматично. Зацікавлена сторона повинна ініціювати питання про позовної давності по даній справі до остаточного рішення суду. Якщо ж вона цього не зробила і виконала позовні вимоги, то повернути сплачене назад не можна.