Взаємоповязані операції з зацікавленістю. Які критерії кваліфікації взаємоповязаних угод?

Чинне законодавство ніяк не трактує поняття “взаємопов’язана угода”, що дає широкі можливості для тлумачення терміна корпоративними юристами і судами як завгодно. Тим не менш взаємопов’язані операції – це важливий елемент цивільно-правових взаємин в суспільстві. Тільки закон про акціонерні товариства розглядає термін і прирівнює його до поняття “велика угода”. Це може бути не одна операція, а кілька, спрямованих на придбання або відчуження майна. Вартість угоди повинна дорівнювати 25% від балансової вартості відчужуваного або придбаного майна.

На практиці юристи трактують поняття “взаємозалежні операції” як договори, об’єднані єдиною метою. Суди також не мають чіткого розуміння терміна і в контексті кожної окремої справи трактують по-різному.

Тлумачення термінів

Пов’язані угоди – термін, що не міститься ні в одному законодавчому акті, тим не менш він згадується у багатьох судових розглядів. Тому визначити пов’язану або кілька взаємопов’язаних угод можна тільки за непрямими ознаками.

Якщо збігаються сторони договору, то це перша ознака, яка може підтверджувати встановлення певної ланцюжка підставних фірм. Але в підсумку отримувати майно може і істинний набувач.

Слід звертати увагу на термін і предмет угоди. Якщо нерухомість розпродається по частинах за певний короткий проміжок часу, то це друге підтвердження пов’язаної угоди. Мета угоди також може бути підтвердженням взаємозв’язку, тим більше якщо вона виходить за рамки стандартної діяльності конкретного підприємства. Тепер розглянемо, хто бере участь у такій угоді.

  • Вигодонабувач – це людина, юридична особа, яка є кінцевим одержувачем майна, що продається, навіть якщо воно ховалося за кількома трастовими договорами.
  • Одноосібне особа виконавчого органу. У контексті взаємопов’язаних операцій така особа розглядається як посада, на яку покладено функції з управління певного підприємства. Такій особі може бути видана довіреність на виконання певних функцій, або вони можуть підтверджуватися у статуті. Головне, щоб у документах було чітко визначено, які контракти та на які суми може підписувати директор підприємства.