Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. Міжнародне право

Віденська Конвенція про дипломатичні зносини була прийнята в період Холодної війни між Заходом і Росією. Цей документ встановив принципи зовнішньополітичного взаємодії між суверенними державами за їх взаємною згодою. Розглянемо ключові положення Віденської Конвенції.

Загальні відомості

Право міжнародних договорів являє собою систему норм, що визначають порядок підписання, набрання чинності, виконання, припинення та зміни угод між незалежними державами. Предмет галузі включає в себе всі види відносин суб’єктів у сфері розвитку мирного співіснування і співробітництва між націями, незалежно від відмінностей в їх суспільному та державному ладі. Право міжнародних договорів виходить з конкретних джерел. В якості них виступають як внутрішньодержавні нормативні акти, так і угоди, підписані між світовими лідерами, міжнаціональними організаціями.

Дипломатичне право

Ця галузь вважається ключовий у сфері встановлення мирних взаємодій між країнами. Віденська Конвенція 1961 р. виступає в якості джерела цієї системи норм. В 14 ст. даного документа визначається старшинство представників країн. Вони поділяються на 3 класи:

  • Посли і нунції.
  • Посланці і интернунции.
  • Повірені у справах.
  • Розглянутий міжнародний договір визначає, що старшинство представників одного класу встановлюється або щодо дати і часу прибуття в яку-небудь країну, або з дня вручення ним вірчих грамот (дату офіційного вступу на посаду).