Уявна угода: судова практика. Визнання правочину удаваним

Уявна угода розглядається вітчизняним законодавством як нікчемна (недійсна). Дійсність з теорії права визначається по 4 умовами. Визнання угоди уявної має місце у випадку, якщо порушена законність її змісту і не дотримана її форма, відсутній необхідний обсяг право – і дієздатність для вступу в юридичні відносини, а також якщо волевиявлення не відповідає умовам її укладання.

Загальні поняття

За ст. 170 ЦК уявна угода являє собою таке правовідношення, яке створюється “для виду”. При цьому сторони не мають яких-небудь намірів сформувати відповідні, що випливають з неї обставини. Об’єктом в даному випадку, таким чином, виступають правовідносини, яких учасники прагнуть уникнути.

Уявна угода: судова практика

Як класичний приклад може виступати договір купівлі-продажу. В цьому випадку кредитор не може звернути стягнення на майно. Часто в якості такого “прикриття” використовується дарування. Уявна операція у даному випадку забезпечує отримання пільгового оподаткування. При певних умовах купівля-продаж може навіть прикрити умови трудового контракту. Досить популярні операції, пов’язані з придбанням транспортних засобів за довіреністю. В них фактично видача цього документа прикриває договір купівлі-продажу.

Законодавство однозначно не роз’яснює питання про те, чи підлягає у разі застави частини споруди обов’язковому застави та право оренди ділянки або його частки. Це дозволяє сторонам укладати угоду на частину будинку при фактичному його повному заставі. У цьому випадку вважається фіктивним не тільки зміст, але і предмет договору. Так, між продавцем РАО “Норільський нікель” і 7 покупцями було укладено 7 договорів купівлі-продажу акцій на загальну суму 83 950 701 р. Тим же числом цими ж особами було придбано 100% часткою участі. Загальна сума покупки склала 83 950 701 р. ФКЦБ було подано позовну вимогу до арбітражного суду про визнання вказаних угод недійсними, оскільки вони прикривали обмін акцій на частки. Уповноважена інстанція прийшла до висновку, що між сторонами фактично виникли відносини міни. Це обумовлено равноценностью угод. У цьому зв’язку, суд розглянув справу, ґрунтуючись на нормах про договір міни.