Умови, чинники та основні принципи підприємництва: опис

Сьогодні працювати «на дядю» вважається мало не моветоном. Дуже багато останнім часом замислюються про початок власної справи, щоб не залежати від наказів зверху, контролювати власну робочу навантаження, так і просто займатися тим, що дійсно цікаво. Разом з тим бізнес – це в будь-якому випадку ризики, які, правда, можна мінімізувати, знаючи основні принципи підприємництва.

Підприємець

Перед тим як перейти до конкретних правил і норм, яким підпорядковується свою справу, слід дати визначення того, хто ж, в принципі, може вважатися підприємцем. Почнемо з того, що бізнес може мати як юридична (організація), так і фізичне (конкретний громадянин) особа. Ця особа зобов’язана займатися господарською діяльністю: виробляти чи продавати товари, виконувати роботи, надавати послуги. Більш того, ця діяльність повинна бути основним заняттям, а головною її метою є отримання прибутку.

Ну і, природно, особа, яка займається подібною діяльністю, повинна бути юридично зареєстровано у відповідному статусі. Окремо варто зауважити, що мати власний бізнес не можуть військовослужбовці та посадові особи.

Підприємець може забезпечити свою організацію найманими працівниками (до цієї категорії належать люди, трудящі на комерційну організацію та отримують дохід за виконання певних зобов’язань всередині цієї організації). І починати розмову про те, які ж існують основні принципи підприємництва, слід з головного: будь-який бізнесмен працює для задоволення потреб покупців у тому чи іншому продукті.

Умови підприємництва

Пора перейти до того, які ж існують умови і принципи підприємництва. Почнемо, мабуть, з першого.

Усі ті умови, які виникають на конкретному ринку, поділяються на кілька груп. Географічні умови ніяк не регулюються самим підприємцем. До них відносяться природа і клімат регіону, де здійснюється діяльність, забезпеченість ресурсами, наявність інфраструктури – від усіх цих факторів залежить і логістика, і використання робочої сили (адже кидати всіх робітників на виробництво там, де належних умов для реалізації конкретного продукту немає, як мінімум нелогічно).

Наступна група – технологічні умови, тобто забезпеченість підприємства необхідною технікою, яка дозволяє підвищити продуктивність праці і скоротити витрати на робочу силу. Соціально-культурні умови – це будь-які зміни в потребах суспільства, як, наприклад, відмова від куріння в деяких регіонах світу із-за інтересу до здорового способу життя: подібні зміни призвели до зменшення частки тютюнових фабрик на загальному ринку.

Говорячи про економічних умовах, потрібно відзначати і купівельну спроможність населення (що і в яких обсягах люди можуть придбати), і рівень зайнятості, і податкову політику країни, крім того, тут слід говорити про всіх установах, прямо або побічно підтримують бізнес: банках, ринках закупівель, консалтингових компаніях і так далі.

І чи не найважливіша група умов – правова. Сюди відносяться всі законодавчі акти і постанови, будь-яким чином стосуються підприємницької діяльності. Підприємець у свободі своїх дій цілком і повністю залежить від політики держави: саме уряд створює і правила ведення підприємницької діяльності, і інвестиційний клімат, і регулює податкову політику, тому не враховувати такі фактори ні в якому разі не можна.

Свобода і плановість

Ну а тепер час зайнятися принципами бізнесу. Основоположним є принцип свободи підприємництва, згідно з яким людина може займатися будь-якою діяльністю, яка не суперечить закону. Крім того, бізнесмен може сам приймати будь-які економічні рішення, не залежачи в них ні від кого. Наступний важливий принцип – плановість. Підприємець повинен мати хоча б найменше уявлення про те, як його дітище буде розвиватися далі, складаючи для кращого планування бізнес-плани. Ця форма прогнозування власної діяльності допоможе прорахувати можливі ризики та уникнути їх.

Модернізація, мобільність і зацікавленість

Зацікавлені бізнесмени також у підвищенні якості своєї продукції, для цього вони змушені інвестувати в НТР – чим сучасніше обладнання, тим краще продукт виходить на виході, крім того, новітні розробки дозволяють скорочувати витрати на робочу силу, що позитивно позначається на ціні товару: його собівартість поступово скорочується. Не втримається на ринку той, хто ігнорує принцип мобільності – необхідність швидко адаптуватися до мінливих умов ринку і потребам покупців. Будь-який бізнесмен повинен уміти внести зміни в свій продукт, модернізувати виробництво, переорієнтуватися на інший ринок в мінімальні терміни. І напевно, ключовий принцип підприємництва – це особиста зацікавленість у прибутку, без неї, зізнатися, мало хто буде продовжувати займатися власною справою.

Регулювання підприємництва

Як говорилося вище, підприємництво завжди знаходиться в межах закону (якщо, звичайно, це легальна діяльність), звідси логічно припустити, що існують певні принципи регулювання підприємництва. Державне втручання в підприємництво здійснюється декількома методами. Перший з них – автономне рішення-узгодження. Згідно йому, підприємець спочатку сам приймає будь-які рішення, що стосуються його бізнесу, але як тільки він вступає в угоду з іншим суб’єктом господарювання, він зобов’язаний прислухатися до його думки з цього питання.

Наступний спосіб – обов’язкові приписи: держава нав’язує деякі правила, обов’язкові для виконання (наприклад, відрахування частки прибутку у вигляді податків в бюджет). Третій варіант – метод рекомендацій, в рамках якого підприємець отримує якісь поради щодо ведення власної справи чи відношенню з державою (наприклад, рекомендація закупити сировину у якого-небудь державного підприємства, а не звертатися до третьої сторони). І останнє – метод заборон, в рамках якого уряд забороняє бізнесменові певні дії (ту ж саму торгівлю зброєю або наркотичними речовинами).

Вільне підприємництво

Економіка, заснована на принципах вільного підприємництва, — мрія багатьох бізнесменів. За фактом запропонувати щось подібне не може жодна держава світу: власну справу в будь-якому випадку в якійсь мірі буде регулюватися законом. До принципам вільного підприємництва відносяться такі поняття, як свобода підприємницької діяльності (про неї вже говорилося вище), свобода конкуренції і відсутність монополії (все ж існувати на ринку тоді, коли одній компанії належить основна його частка, і ця компанія може нав’язувати свої правила ведення бізнесу, не дуже зручно).

Будь-які прояви монополії розглядаються антимонопольними комітетами, за рішенням яких підприємство-монополіст може бути змушений скоротити свою частку ринку), а також юридична рівність усіх форм власності (неважливо, чи конкретні, наприклад, приміщення в оренду або підприємець є їх власником, закони діють на них однакові).

Розвиток підприємництва

Варто відзначити, що з попередньою групою принципів темно пов’язані засади розвитку підприємництва. Економічна свобода – головна умова успішної діяльності на ринку, інакше власну справу нічим не буде відрізнятися від такої ненависної багатьом роботи «на дядю». Проблема в тому, що багато підприємці стикаються з тим, що деякі сектори економіки монополізовані державою, як, наприклад, виробництво алкоголю або тютюнової продукції. З подібними монополіями навіть через Антимонопольний комітет не потягаешься. Величезну роль у розвитку бізнесу грає, як вже згадувалося, правове регулювання.

Саме держава може встановити такі закони, при яких підприємництво буде приносити лише збитки (наприклад, зобов’язання виплачувати фіксований податок незалежно від прибутку). Звичайно, сьогодні існують тенденції до допомоги уряду в малому бізнесі, наприклад, надання субсидій, правової підтримки, «податкові канікули» для іноземних інвесторів (так називається час, протягом якого вкладник може не платити податки за те, що створив в країні робочі місця). Простіше кажучи, принципи розвитку збирають в собі правила з практично всіх груп основних принципів.

Особливості малого підприємництва

За своїм обсягом підприємництво можна поділити на мале та велике. Якщо з другою категорією все ще більш-менш зрозуміло, то які основні принципи малого підприємництва, яке деколи з-за своїх невеликих розмірів не може на рівних конкурувати з провідними організаціями? Варто відзначити, що малий бізнес має власні правила регулювання, перегукуються, звичайно, з загальноприйнятими, але все ж мають деякі відмінності.

Держава намагається підтримувати цю категорію підприємців допомогою в розвитку інфраструктури, введенням певних пільг для бізнесменів, зайнятих в необхідних для країни секторах економіки (наприклад тим, хто працює у сфері агропромислового комплексу іноді компенсуються витрати на розвиток фермерського господарства), створенням баз даних, з яких всі учасники ринку можуть отримати інформацію про можливих партнерів, постачальників і ймовірних ринках.

Додаткові плюси для малого бізнесу

Малий бізнес має спрощену систему оподаткування та бухгалтерського обліку, певні переваги при його виступі в якості постачальника сировини для державних підприємств і інші бонуси від держави, підстьобують його розвиток. Таким чином, деколи мати власну справу, незважаючи на всі можливі ризики, набагато вигідніше, ніж просто працювати на державу або певну компанію. Це підтверджують численні принципи підприємництва.

Організація підприємництва

А що під передбачають принципи організації підприємництва? Одним з основних є господарська самостійність в області фінансів, тобто підприємство незалежно ні від кого розпоряджається власними фінансовими засобами. З цим принципом темно пов’язане фінансове співвідношення термінів – між використанням коштів і одержанням прибутку від них повинно пройти мінімальну кількість часу. Будь-яке фінансування, згідно з принципом мінімізації фінансових витрат, має відбуватися при найменших фінансових витратах. Не можна уявити принципи підприємництва і без матеріальної відповідальності – кожен бізнесмен відповідає за результати своєї діяльності перед клієнтом і перед державою, крім того, підприємець зобов’язаний своєчасно платити за своїми позиками, оплачувати роботу постачальників, виплачувати заробітну плату – тобто підтримувати не тільки споживача, але і всіх тих, хто зайнятий на цьому підприємстві.

Компанія повинна мати певні фінансові резерви, тобто додаткові кошти на випадок ризиків, які зможуть втримати бізнес на плаву. І, природно, одним із головних принципів організації є раціональність – інвестування повинно приносити більший дохід, ніж сума вкладеного в підприємство капіталу, при цьому ризики повинні бути мінімальними.

Висновок

Принципи підприємництва – це певний звід рекомендацій, вказівок, зобов’язань по веденню власної справи. Виходячи з них, ясно, що завести свій бізнес, не так вже й складно. Головне, втримати його на ринку. І спиратися в цій нелегкій справі знову доведеться на принципи підприємництва.

Comments are closed.