Правове регулювання. Стадії механізму правового регулювання
Будь-яке людське суспільство має свій рівень впорядкованості і організованості. Це пов’язано із здійсненням необхідних людям інтересів, узгодження потреб.
Правове регулювання: поняття, предмет, стадії
З метою досягнення узгодження відбувається соціальне регулювання, тобто вплив на дії людей за допомогою різних способів і засобів впливу на поведінку. Таке регулювання може бути зовнішнім і внутрішнім. Розглянемо докладніше ці поняття. Зовнішнє регулювання відповідає на вплив по відношенню до людини, а внутрішнє відповідає за саморегулювання. В аналізованому понятті засоби відповідають на питання: «Що відбувається регулювання поведінки людей?». А способи відповідають за те, як відбувається дія. У соціальному регулюванні засоби виступають у вигляді суспільних норм. А вони вже є основним засобом впливу.
Правовим регулюванням (впливом) називають цілеспрямований вплив на соціальні відносини, а також поведінку людей за допомогою правових засобів.
Правове регулювання, поняття, стадії, механізм його входять в сам розглянутий процес, який завершується формуванням правопорядку.
Кожен конкретний історичний етап розвитку суспільства має супроводжуватися сферою законного регулювання. У тих випадках, коли сферою охоплюється лише вузьке коло відносин, це викликає в суспільстві хаос, свавілля, неможливість упорядкувати соціальні відносини там, де їх необхідно врегулювати за допомогою права. У разі, коли невиправдано розширена область діяльності правового регулювання, народжуються умови, зміцнюють тоталітарний режим. При ньому поведінка людей стає соціально пасивним, а члени суспільства стають безініціативними.
Правове регулювання має включати в сферу свого управління тільки ті відносини, які володіють певними ознаками:
Історичний досвід демонструє сферу регулювання, в яку входять суспільні відносини, що складаються з трьох груп.
Перший вид складається з відносин з обміну нематеріальними та матеріальними цінностями. В основному ця група регулює майнові відносини, так як взаємоприйнятний обмін майном вигідний як всього суспільства, так і окремого громадянина. Наприклад, визнання правил поведінки забезпечене силою апарату правового примусу.
Друга група формує відносини в суспільстві шляхом владного управління. Таке господарювання покликане задовольняти як загальносоціальні, так і індивідуальні інтереси. І це реалізується з дотриманням суворих правил та забезпечене силою примусу.
Третя група відповідає за забезпечення правопорядку. Вона покликана створити нормальну тенденцію протікання процесів управління в суспільстві і факторів по обміну цінностями.
Входять у склад цих груп суспільні відносини є предметом правового регулювання. Простіше кажучи, це відносини, які піддаються нормативно-організаційного впливу, але в силу конкретних історичних умов вимагають правової регламентації.
