Переробка гною: опис технології, обладнання та особливості

Найчастіше дачники і фермери використовують для удобрення сільськогосподарських і городніх культур коров’ячий гній. До його безумовних переваг відносять дешевизну і значний вміст поживних речовин. Однак часто в якості підгодівлі застосовуються і інші види гною — курячий, свинячий, кінський, овечий.

Свіжий гній для удобрення рослин, як відомо, не використовується. Справа в тому, що в такій масі відбуваються особливі біологічні й хімічні процеси, що супроводжуються виділенням великої кількості тепла. Тобто удобрені свіжим гноєм рослини можуть просто-напросто отримати опіки. Перед внесенням в грядки цей вид підгодівлі в обов’язковому порядку повинен бути оброблений особливим способом. Проводитися переробка гною в добриво може з використанням різних технологій.

Компостування

Найчастіше гній, як коров’ячий, так кінський, пташиний, овечий або свинячий, переробляють саме таким чином. Популярність компостування пояснюється насамперед тим, що ця технологія, по-перше, проста, а по-друге — дешева. Включає в себе така методика обробки гною кілька основних етапів:

  • продукти життєдіяльності тварин складаються в буртах висотою 2-4 метри;

  • для поліпшення якостей майбутнього добрива в масу при складуванні додаються стружка, тирса, солома і т. д.

За характеристиками різні види гною досить-таки сильно розрізняються. Кількість добавок, таким чином, залежить від складу конкретної маси. Так, наприклад, коров’ячий гній містить дуже багато поживних речовин, але при цьому, на відміну від кінського, характеризується підвищеною щільністю. Тому при його погашенні рекомендується використовувати більше «розпушувачів».

Переробка свинячого гною методом компостування також часто проводиться з використанням великої кількості тирси або торфу. Справа в тому, що така маса в свіжому вигляді містить дуже багато води.

Ніяке особливу обладнання для переробки гною при використанні такої технології не застосовується (крім лопат або навантажувачів). Всю основну «роботу» в даному випадку виконують особливі мікроорганізми, які оселяються в масі природним шляхом. При розкладанні гній будь різновиди розігрівається приблизно до 60 С. У результаті в ньому, крім усього іншого, гинуть і всі патогенні бактерії, віруси та паразити.

Отримання гранул

Корови, кози і вівці зазвичай «виробляють» досить-таки велика кількість гною. Тому компостувати добриво в даному випадку досить зручно. Сказати того ж про пташиний послід, на жаль, не можна. До того ж за змістом різного роду мікроелементів цей вид гною коровій, свинячий і навіть кінський значно перевершує. Тому для переробки пташиного посліду часто використовується не компостування, а інші — промислові — методики.

Найпоширенішою технологією при цьому є гранулювання. Полягає цей спосіб переробки пташиного посліду в наступному:

  • послід просушується до 10-12% вологості;

  • маса ретельно подрібнюється;

  • гранулювання проводиться гною.

Переваги гранул

Випущене в такій формі добриво користується популярністю у дачників і фермерів насамперед тому, що:

  • гарантовано не містить шкідливих мікроорганізмів;

  • містить оптимальну кількість мінеральних речовин;

  • зручно для внесення в грунт за допомогою с/г техніки;

  • має довгий термін зберігання.

Яке обладнання використовується при виробництві гранул

Переробка гною на першому етапі такого виробництва виконується в спеціальних сушильних аеродинамічних машинах. Коштує таке обладнання досить-таки дорого, але при цьому відрізняється низьким рівнем енергоспоживання.

Підготовка маси просушеного посліду до гранулювання проводиться в спеціальних дробарних машинах. Таке обладнання може бути налаштований для отримання частинок різних розмірів. На завершальному етапі цієї технології переробки гною подрібнена маса надходить в гранулятор.

Використання бактерій

За цією методикою можна отримати дуже ефективні і корисні для рослин біологічні сполуки, які містять, крім поживних речовин, ензими.

Проводиться переробка гною за такої технології зазвичай безпосередньо на фермах. Причому приметь її можна як у тих господарствах, в яких використовується гидросмыв відходів життєдіяльності тварин, так і складування маси в бурти.

У першому випадку використовуються зазвичай бактерії для переробки гною, сприяють збереженню в масі азоту. При компостуванні в буртах застосовуються в основному мікроорганізми, що сприяють розкладання целюлози і лігніну.

Біопрепарати

Для отримання якісного добрива за такою методикою можуть використовуватися різні бактеріологічні засоби. Наприклад, для переробки гною часто застосовується препарат «Водогрей». Однієї дози цього засобу вистачає для використання протягом 25 днів. Перед застосуванням «Водогрей» розводиться водою в пропорції 100 гр на 5 літрів. Після цього настоюється протягом 20 хвилин. На 50 м3 метрів гною застосовується зазвичай близько 1 кг сухого кошти «Водогрей».

Використовуватися можуть бактерії для переробки свинячого гною, коров’ячого, овечого, кінського. Застосовується подібна технологія і для отримання якісних добрив з пташиного посліду.

Вермікомпостірованія

Цей спосіб переробки гною також досить часто застосовується на фермах. В даному випадку маса також компостується, але з використанням бактерій, а дощових черв’яків. Така методика дозволяє в кінцевому підсумку отримати добриво, що містить велику кількість не тільки корисних макроелементів, але й мікроорганізмів.

Хробаки для переробки гною розводять спеціально. Крім дощових, для отримання якісного добрива в даному випадку можуть використовуватися і прості гнойові.

Сушка

Перевагою цієї методики є в першу чергу те, що з її допомогою можна отримувати органічне добриво, максимально очищене від патогенних мікроорганізмів та насіння бур’янів. Высушиваться гній може тільки на виробництві з використанням спеціального обладнання. В домашніх умовах застосовувати цей спосіб переробки не рекомендується. Справа в тому, що при простій сушці на відкритому повітрі з гнойової маси «зникає» велика кількість корисних для рослин речовин. Зокрема, в добриві значно знижується вміст азоту.

Яке обладнання використовується на підприємствах

Проводиться переробка гною за такої технології в цехах найчастіше із застосуванням:

  • центрифуг і фільтраторів для віджиму вихідної маси;

  • сушіння в камерах, оснащених джерелами тепла.

Останнім часом для переробки гною таким способом використовується й інша технологія — вакуумна. В даному випадку застосовується таке обладнання:

  • скребковий конвеєр для подачі маси;

  • вакуумний реактор.

Останній вид обладнання дозволяє отримувати масу, що містить максимальну кількість поживних і корисних для рослин речовин. Обробляється гній у вакуумних реакторах при температурі нижче 100 С і при низькому тиску.

На заключному етапі при використанні такої технології гній надходить в змішувач безперервної дії. Тут до нього додаються по мірі необхідності інші корисні речовини — зола, біопрепарати. Іноді вакуумний комплекс для сушіння гною може доповнюватися гранулятором або установкою для виробництва пелет. В останньому випадку кінцевий продукт переробки використовується не в якості добрива, а як паливо для котлів.

Переробка гною, посліду: отримання біогазу

Найчастіше свіжий гній використовується для одержання добрив або пелет. Але така маса може служити джерел і газоподібного палива. Останнє може застосовуватися, наприклад, для вироблення теплової та електричної енергії.

Являє собою біогаз особливу горючу суміш, що складається переважно з метану, сірководню, двооксиду вуглецю, оксидів азоту, аміаку. Найчастіше подібним чином переробляється коров’ячий гній, свинячий і пташиний послід.

Як отримують біогаз

Проводиться переробка гною за цією технологією з використанням спеціальних станцій, конструкція яких може бути різною. Найчастіше біогаз одержують на установках, які складаються з:

  • системи прийому і підготовчої обробки;

  • системи транспортування маси в межах установки;

  • біореактора, оснащеного пристроєм для перемішування;

  • системи підігріву реактора;

  • системи відводу газу і його очищення;

  • накопичувальних ємностей, призначених для зберігання газу і сброженной маси;

  • систем автоматизації та контролю.

Використання свіжого гною

Всі розглянуті вище способи переробки припускають використання дорогого обладнання або великі часові витрати. Тому іноді дачники і фермери застосовують для удобрення рослин і свіжий гній. У цьому випадку для його переробки використовується найбільш простою технологія — настоювання і розведення водою. Для отримання якісного добрива за такою технологією необхідні тільки ємності достатньо великого об’єму. Їх попередньо промивають водою, а потім:

  • заповнюють на чверть гноєм;

  • доливають теплої води до верху ємності.

Настоювання проводять протягом приблизно 2 тижнів. При цьому склад щодня перемішують палицями або лопатою.

Проводиться подібним чином звичайно переробка гною ВРХ або курячого. Використовуватися отримана маса може не тільки в якості підживлення для рослин. Дуже часто її застосовують також і як біопаливо для обігріву теплиць та парників. В даному випадку в якості вихідного може використовуватися як коров’ячий або курячий, так і баранячий гній. Застосування останнього при цьому вважається навіть більш кращим. Справа в тому, що овечий гній може розігріватися до температури 70 С. Курячий і коров’ячий при перепревании «набирає» не більше 60 С.

Comments are closed.