Оспорювання батьківства: позовну заяву і судова практика. Оспорювання батьківства в судовому порядку: покрокова інструкція

0

За ст. 47 СК, в якості доказу походження дитини від певних осіб виступає відмітка в Книзі записів народження. Вона здійснюється в установленому порядку. Однак законом передбачено оспорювання батьківства (материнства). Дана можливість встановлена у ст. 52, п. 1 СК. Далі розглянемо, як здійснюється оспорювання батьківства за заявою батька в судовому порядку.

Строк давності

У Кпшс (ст. 49, п. 5) раніше передбачався період, протягом якого можна було здійснити оспорювання батьківства. Судова практика сьогодні ґрунтується на ст. 52 СК. У ній відсутній річний строк давності, по якому можна було звернутися до уповноваженої інстанцію. У цьому зв’язку ліквідовані жорсткі рамки реалізації законного права на оспорювання батьківства в судовому порядку. Разом з цим приписи, присутні в ст. 49, п. 5 Кпшс, повинні застосовуватися до випадків оскарження записів, зроблених у Книзі народжень відносно дітей, що з’явилися на світ до 1 березня 1996 року. Згідно з положенням, оспорювання батьківства у цих випадках повинно було здійснитися протягом року з моменту, коли особі могло стати або стало відомо про появу відмітки в Книзі.

Причини оскарження

Позовна заява про оспорювання батьківства подається в тих випадках, коли в якості батька записано не те обличчя, яке їм є насправді. Такі ситуації бувають, наприклад, коли чоловік перебував у момент зачаття дитини у тривалому відрядженні. Оспорювання батьківства може здійснюватися і в тому випадку, якщо особа не може бути батьком за станом здоров’я.

Специфіка

Оспорювання батьківства являє собою вимогу про анулювання оцінки, зробленої в Книзі ЗАГСУ, і внесення нових даних. Виняток і заміна записи здійснюються тільки відповідно до передбачених у законі порядком. Для анулювання запису повинно бути прийнято рішення суду про оскарження батьківства навіть у тих випадках, коли всі учасники правовідносин згодні на внесення змін. Обов’язковість звернення до уповноваженої інстанцію для розгляду справи встановлено в ст. 47, п. 3 ЦК.

Нові положення СК

У Сімейному кодексі значно розширено коло осіб, які можуть подати позовна заява про оспорювання батьківства. Так, разом з особами, записаними в якості батьків у Книзі ЗАГСУ, оскаржити відомості можуть піклувальники (опікуни) дитини. Цим правом користуються і самі діти, що досягли 18-ти років. Можливість звернутися до суду мають і опікуни батьків, вважається недієздатним. Не володіють такими повноваженнями бабусі і дідусі. Це обумовлено тим, що дії, спрямовані на виключення запису, є особистою справою тих осіб, які зазначені в Книзі як батьків. Винятком є випадки, коли дідуся чи бабусі виступають в якості законних опікунів дитини неповнолітніх матері і батька (до 16-ти років).

Завдання уповноваженої інстанції

Розглядаючи вимоги, суд зобов’язаний встановити відповідність зробленого органом ЗАГС позначки дійсному походженням неповнолітнього. Це означає, що потрібно з’ясувати, чи є записаний батько біологічним. Суд при цьому буде враховувати будь-які докази, надані сторонами, які можуть достовірно підтвердити походження неповнолітнього від певної особи.

Обмеження

У законі існує ряд випадків, коли реалізувати право на оспорювання батьківства не можна. Вони визначені у ст. 52, п. 2-3 СК. Суть обмежень полягає в тому, що деякі особи не можуть посилатися на відсутність кровного споріднення з дитиною як на підставу своїх вимог. За ст. 52, п. 2 СК, позов про оспорення батьківства не буде задоволений, якщо його подає особа, яка не перебуває з матір’ю в шлюбі, але записане як батька і знаюче на той момент, що не є їм за фактом. Внесення відомостей при цьому вироблено з особистого або спільного (з матір’ю) обігу. Також дане обмеження поширюється на випадки, якщо запис була зроблена за рішенням суду без згоди органу опіки та піклування на встановлення батьківства за заявою батька. Дана норма орієнтована на забезпечення захисту законного інтересу дитини.
Передбачається, що чоловік, приймаючи рішення оформити батьківство, розуміє всі його правові наслідки навіть з урахуванням того, що біологічним батьком не є. Тому закон забороняє довільно змінювати свою початкову позицію в майбутньому. Не допускається в таких випадках відкликання заяви, яку вже подано до органу ЗАГС, про встановлення батьківства після реєстрації. Тим не менш, Кодекс допускає винятки. Зокрема, особа, записана батьком у Книзі, може оскаржити внесення цих відомостей, якщо його заява про встановлення батьківства він подавав під впливом насильства (погрози) або у стані, коли він не міг віддавати звіт про чинених діях і керувати ними. Таким чином, у зазначених ситуаціях порушується волевиявлення чоловіка.

Також вимогу батька не буде задоволено в разі, якщо в якості підстави громадянин посилається на факт використання штучного запліднення або на імплантацію ембріона, якщо він попередньо дав на вчинення цих процедур письмову згоду.

Сурогатне материнство

Законом не допускається оспорювання дійсного походження дитини, який виношена і народжена сурогатною матір’ю, після того як була зроблена запис у Книзі ЗАГСУ. Таким чином, посилатися на цей факт і приводити його в якості підстави вимог не можна. Велике значення у введенні та застосуванні цієї норми має зарубіжний досвід. У деяких країнах такі ситуації – досить часте явище, а деякі з них стали предметом гучних розглядів.

Важливий момент

В ході розгляду вимог про оспорювання батьківства суд повинен врахувати правило, наведене в ст. 57 СК. У ньому встановлено право дитини на висловлення своєї думки в працях, що зачіпає його інтереси. У разі задоволення вимог внесені раніше дані в Книгу ЗАГС виключаються.

Заява про оспорювання батьківства: зразок

Розгляд вимог здійснюється в районній уповноваженої інстанції, розташованої за місцем проживання відповідача. Заявник повинен сплатити мито. До своїх вимог він повинен додати документи, що підтверджують його претензії. Також заявник може надати листи в інші інстанції, залучити до виробництва свідків.

У таких випадках, як правило, запитується карта вагітної і породіллі з відповідного медустанови. Дана процедура здійснюється за допомогою клопотання про витребування доказів. Якщо наданих документів недостатньо, зацікавлена особа може вимагати проведення генетичної експертизи.

Заява складається у відповідності з загальними правилами. У верхній частині вказується назва інстанції, уповноваженої на розгляд, Ф. І. О. та адреси позивача і відповідача. У змісті документа наводяться обставини справи. Їх слід вказати в хронологічній послідовності, починаючи з укладання шлюбу. Далі можуть бути вказані факти, які свідчать про розірвання союзу. Після цього наводяться дані про народження дитини (дітей). Потім вказується номер і дата внесення відповідного запису до Книги РАГС. Після цього, власне, викладаються підстави вимоги про оспорювання. Позивач вказує на факт відсутності кровного споріднення з дитиною, необґрунтованість внесення запису, причини і докази того, що він не є батьком. На закінчення наводяться посилання на статті СК і ЦК, що дають право на захист свого інтересу. Після цього наводиться перелік додатків до заяви. В кінці ставляться число і підпис.

Встановлення батьківства (материнства)

Визначення материнства здійснюється досить просто. Для встановлення даного факту запитується відповідна довідка з медустанови, в якому були проведені пологи. Чоловік, що складається в шлюбі, а також протягом не більше 300 днів з моменту його розірвання в будь-якому випадку буде записаний як батька дитини у Книзі ЗАГСУ та свідоцтві про народження.

Встановлення батьківства може здійснюватися також шляхом подачі спільної заяви. Воно вважається законним і у випадку, якщо чоловік у шлюбі не перебуває, але визнає себе батьком на добровільній основі. Також визначення батьківства може проводитися згідно з судовим рішенням. Це має місце у випадку, якщо чоловік, відносно якого є підстави вважати, що він біологічний батько, до дати початку розгляду живий, але існує ряд перешкод. До них, зокрема, відносять небажання особи добровільно подати заяву в ЗАГС або відмова матері визнавати його батьком. Якщо чоловік на момент розгляду живий, то встановлення факту того, що він є біологічним батьком, здійснюється у порядку особливого виробництва.

Comments are closed.