Оскарження рішень: апеляція і касація

Апеляція та касація з’явилися у вітчизняному законодавстві після проведення реформи 1864 року. У той час було ухвалено кілька нормативних актів. В їх числі були “Судові статути”, в яких передбачалися ці інститути. Розглянемо їх у статті більш детально.

Суд: апеляція, касація

Свобода оскарження постанов виступає в якості одного з проявів конституційного положення, що встановлює право громадян оскаржувати дії державних органів і посадових осіб. Цим гарантується збереження законних інтересів учасників процесу. Апеляція та касація передбачають надання сторонам можливості з власної волі і своїми діями провокувати перевірку правомірності і обгрунтованості рішення. При цьому можна оскаржити постанови, винесені в ході цивільного, так і кримінального провадження. Без прояву ініціативи учасників вищестояща інстанція не може втручатися у справу, яка була розглянута нижчестоящим органом, та усувати допущені помилки.

Призначення

Апеляція та касація дозволяють:

  • Оскаржити будь-які постанови інстанцій. Це можуть бути кінцеві або проміжні акти, винесені у тому числі військової або судовою колегією.
  • Оскаржувати обгрунтованість і законність рішення в тій частині, яку визначають учасники процесу.
  • Подавати скаргу на рідному або іншому іншому, відомому мовою.
  • Доповнювати, змінювати або відкликати заяву.
  • Подавати скаргу без оплати державного мита.
  • Найважливішою гарантією, яку надають апеляція і касація, виступає правило про неприпустимість перетворення (повороту) до гіршого стану заявника. Це убезпечує його від негативних наслідків оскарження рішення іншим учасником.