Клас небезпеки виробничих обєктів. Федеральний закон № 116-ФЗ ПРО промислову безпеку небезпечних виробничих обєктів

Виробничі процеси має суворо регламентуватися законом. Існуючий в Російській Федерації 116-ФЗ закріплює велику кількість положень, що містять вичерпні дані про промислової безпеки на підприємствах. Саме цей нормативний акт буде детально розглянуто у статті.

Про що закон?

Відповідно до статті 1 Федерального закону «Про безпеки на небезпечних виробничих об’єктах», йдеться в представленому нормативному акті йдеться про профілактичні роботи на заводах та інших підприємствах. У законі закріплюється поняття промислової безпеки, що характеризує рівень захищеності інтересів суспільства на небезпечних об’єктах виробничого характеру. Безпека може порушити аварія — явище, при якому руйнуються споруди або пристрою, в результаті чого можуть загинути або постраждати люди.

Щоб запобігти аварії, необхідно працювати з наявними технічними засобами, що застосовуються на об’єктах виробничого характеру. Потрібно своєчасно проводити експертні перевірки та технічне переозброєння. Особливо важливим дією буде порівняння діючих пристроїв з класами небезпеки виробничих об’єктів. Про всіх представлених процесах і роботах буде розказано далі.

Про небезпечних виробничих об’єктах

У статті 2 розглядуваного нормативного акта дається детальна характеристика небезпечних виробничих об’єктах. Що саме тут варто назвати? Згідно із законом, це цехи, ділянки, майданчики та інші виробничі території. Всі подібні об’єкти повинні бути зареєстровані в спеціальному державному реєстрі, яким займається російський виконавчий орган влади.

Існує деяка кількість класів небезпеки виробничих об’єктів. В залежності від яких критеріїв той чи інший об’єкт потрапляє у відповідний клас? Згідно 116-ФЗ, існує наступна таблиця:

  • об’єкти 4 класу володіють низьким рівнем небезпеки;
  • виробничі об’єкти 3 класу небезпеки мають середній рівень;
  • 2 клас встановлюється для підприємств з небезпекою високого ступеня;
  • 1 клас для об’єктів з небезпекою надзвичайно високого рівня.

На керівника виробництва покладено відповідальність за достовірність і повноту інформації про ступінь небезпеки на відповідних об’єктах.

Вимоги закону

У статті 3 цього закону наводяться основні вимоги до безпеки на промислових об’єктах. Тут дається найбільш загальна інформація. Так, представникам промислових підприємств варто пам’ятати про необхідність захисту територій і населення від надзвичайних ситуацій. Саме тому на виробничих об’єктах повинні бути дотримані норми пожежної безпеки, охорони праці, будівництва, безпеки в галузі екології і т. д. Окремий Федеральний закон регулює діяльність підприємств, що використовують атомну енергію.

Підприємство, на якому в ході перевірочних робіт були виявлені деякі порушення, повинні підлягати ремонту, ліквідації, консервації або обмеженої експлуатації. Відповідне рішення має прийняти фахівець у сфері контрольно-наглядової діяльності.

Роль держави

У статті 5 Закону «Про промислову безпеку» розповідається про роль державних органів і посадових осіб у сфері регулювання безпечної діяльності на виробництві. Так, на відповідну інстанцію виконавчої влади покладає певну кількість функцій глава держави, або за його дорученням — російський Уряд. Функції державних органів мають в основному контрольно-наглядовий або дозвільний характер. У таких інстанцій є свої територіальні підрозділи, які створюються в установленому законом порядку.

Що розуміється під федеральним наглядом у цій області? Відповідно до статті 16 розглянутого ФЗ, це діяльність по попередженню, пошуку та припинення функціональних порушень на відповідних підприємствах. Предметом же перевірки є суворе дотримання представниками виробництва обов’язкових вимог, встановлених законом.

Про діяльність у сфері забезпечення безпеки на виробництві

Варто докладніше розповісти про саму професійну діяльність по забезпеченню безпеки на виробничих об’єктах. Що саме відноситься до видів такої діяльності? Тут потрібно виділити роботи по проектуванню, грамотної експлуатації, будівництва, монтажу, накладці, обслуговування і ремонту, консервації, ліквідації, проведення експертних перевірок і т. д. Не варто забувати і про присвоєння класу небезпеки небезпечного виробничого об’єкта.

Безумовно, всі представлені види діяльності повинні підлягати обов’язковому державному ліцензуванню. Займається цим спеціальний ліцензуючий орган, до якого також встановлюється велика кількість вимог. Будь-який виробничий об’єкт повинен на вимогу відповідного органу надати всю необхідну документацію. При цьому інстанція, в обов’язки якої входить видача ліцензій, не має права вимагати ті документи, що не зазначені у відповідному законі.

Про розслідування аварій

Розглянутий нормативний акт займається не тільки профілактичними роботами і видачею класів небезпеки виробничих об’єктів, але і роздільною здатністю наслідків аварійних ситуацій. Так, у статті 12 розповідається про порядок технічного розслідування причин аварій. Для розслідування має бути створена спеціальна комісія, керівництвом якої безпосередньо займається російський Уряд або її територіальний орган. Хто входить до складу комісії? Тут варто виділити:

  • представників відповідного суб’єкта Росії або самоуправлінського органу, на території якого розташований виробничий об’єкт;
  • представника самого виробничого об’єкта;
  • страховика, раніше уклала договір з виробничим об’єктом;
  • інших представників — за бажанням державного органу чи підприємства.

Керівника такої комісії призначає Президент або Уряд. Згідно із законом, створена інстанція має право залучати до роботи експертів, науковців, конструкторів або інженерів, громадських інспекторів і т. д.

Про промислової експертизі

Виробничі експертні роботи є визначення об’єктів виробництва на відповідність нормам закону. Відповідно до статті 13, експертизі підлягають:

  • будь-які технічні пристрої, що знаходяться на підприємстві;
  • прилеглі споруди та будівлі;
  • промислові декларації;
  • класи небезпеки виробничих об’єктів;
  • документи на ліквідацію, консервацію, обмежену експлуатацію об’єкта і т. д.

Займатися представленими роботами може тільки ліцензована інстанція. Фінансування робіт проводиться за рахунок коштів замовника. Всі експертні роботи повинні базуватися на принципах об’єктивності, незалежності, всебічності, повноти і т. д. Результатом же професійної діяльності має бути спеціальне висновок, підписаний представниками експертної та промислової організацій.

Про державний нагляд

Яке місце в розглянутій області займає безпосередній федеральний нагляд? Відповідно до статті 16, досить висока. Частота здійснення перевірочних робіт залежить в основному від наявного на об’єкті рівня небезпеки. Так, для 2 і 1 класів небезпеки виробничих об’єктів перевірки здійснюються не більше ніж раз на рік. Для 3 класу — не частіше одного разу на три роки. Для об’єктів 4 класу планові перевірки не проводяться зовсім.

Що є підставою для проведення державного нагляду? Тут варто називати закінчення строку виконання робіт з усунення небезпеки на виробництві, наявність наказу керівника виконавчого органу, а також надходження у федеральний орган скарг або цивільних заяв, в яких вказується на конкретний виробничий об’єкт. Скільки триває перевірка? Закон говорить про 30 робочих днях. Проте тут можуть бути й виняткові випадки, коли роботи затягуються до 50 днів.

Особи, що здійснюють державну перевірку, володіють деякими повноваженнями. Зокрема, тут потрібно відзначити:

  • видачу приписів про порушення на підприємстві;
  • пред’явлення посвідчення для реалізації перевірочних робіт;
  • запит і отримання за результатами запиту відповідної документації і інформації про об’єкт;
  • складання протоколів про порушення адміністративного характеру і т. д.

Прийняті державним органом рішення можна оскаржити у судовому порядку.

Класифікатор

У додатках до нормативного акту містяться спеціальні таблиці, що містять інформацію про класи небезпеки хімічно небезпечних виробничих об’єктів. Тут показано кількість того або іншого небезпечного речовини на виробництві для присвоєння відповідного класу. Аміак, нітрат амонію, хлор, різні типи водню, фосген та інші речовини — їх вміст підлягає якісному розрахунку експертними комісіями.

В таблиці 1 додатка 2 міститься інформація про конкретних хімічних речовин, а в таблиці 2 — про групи небезпечних речовин (токсичних, горючих, легкозаймистих і т. д.). Керівники виробничих об’єктів можуть користуватися даними таблицями для оскарження рішень відповідних експертних комісій.

Comments are closed.