Фінансова стійкість підприємства: показники, методи оцінки, шляхи підвищення

0

Фінансова стійкість підприємства – один з основних принципів його функціонування. Визначень цього поняття існує безліч, як і засобів, які використовуються для оцінки цього поняття. Отже, що ж таке ця сама стійкість, які способи її регулювання, умови її існування та методи оцінки?

Визначення

Те, з чого слід почати, — поняття фінансової стійкості підприємства. Найчастіше його пов’язують з платоспроможністю тієї чи іншої компанії. Тобто якщо більше п’ятдесяти відсотків капіталу фірми покривається коштами, які необхідні для нормального функціонування на ринку цієї компанії, фірма вважається фінансово стійкою. Без платоспроможності неможливо стабільне існування бізнесу в постійно мінливих умовах ринку. Тобто сміливо можна говорити про те, що такі парні поняття, як платоспроможність і фінансова стійкість підприємства відображають тенденцію до переважання доходів над витратами для цієї компанії. Але обумовлюються ці принципи підприємництва не лише доходами і витратами, результатами діяльності бізнесу, але і безперервністю виробничого процесу, раціональним використанням наявних ресурсів, успішністю реалізації продукції – тобто стабільно позитивним функціонуванням підприємства на всіх етапах його діяльності.

Як оцінюється

Як же проводиться оцінка фінансової стійкості підприємства? Звичайно, як і в будь-якому економічному показнику тут існує безліч критеріїв, але, на думку фахівців, найбільш важливими є платоспроможність, кредитоспроможність і рентабельність. Після розрахунку спеціальних коефіцієнтів і підводяться підсумки оцінювання фінансової стійкості.

Але і тут все не так просто. Якщо показники фінансової стійкості підприємства виявляться недостатньо високими, це може бути сигналом ймовірного швидкого розорення компанії – нераціональний розподіл ресурсів практично завжди веде до непотрібних витрат бюджету компанії. З іншого боку, якщо бізнес надмірно стійкий, це може призвести до неможливості повноцінної реалізації продукції, її накопиченню на складах. І в тому, і в іншому випадках підприємства не вміють адаптуватися до вимог ринку, що, безсумнівно, негативно позначається на їх доходи та витрати, тому кращий варіант – золота середина, тобто стабільне підтримання середньої фінансової стійкості.

Платоспроможність

Що ж являє собою платоспроможність і як від неї залежить оцінка фінансової стійкості підприємства? Платоспроможність – це можливість економічного суб’єкта своєчасно розраховуватися по своїх боргах: платити постачальникам, працівникам, при наявності мережі продажів, оплачувати оренду, покривати витрати на амортизацію і т. д. Можна виділити наступні показники платоспроможності підприємства:

  • Компанія має певний запас фінансів, які вона може використовувати в будь-який момент фінансової діяльності без шкоди для виробництва.
  • Компанія не має боргів за кредитами та обов’язкових виплат.
  • Прибуток в кінці періоду, в якому проводиться оцінка платоспроможності, належить компанії, а не витрачається на обов’язкові виплати.

Разом з тим, якщо компанія визнають неплатоспроможною, в першу чергу слід встановити, чи є проблема хронічної (тобто фінансові проблеми виникають постійно і, швидше за все, вони закінчаться банкрутством підприємства) або ж випадкової (труднощі виникли лише в період оцінки платоспроможності компанії і усунути їх буде зовсім неважко).

Підтримання платоспроможності підприємства – одна з головних умов її фінансової стійкості.

Кредитоспроможність

Наступний момент – кредитоспроможність. Складається воно з двох компонентів. По-перше, кредитоспособное підприємство без проблем може отримати необхідні йому кредити. По-друге, отримавши ці кошти (до речі, за статистикою, більшість компаній на території Росії відкриваються саме на кредитні кошти, а не на власний капітал), підприємство виконує всі свої кредитні зобов’язання, регулярно виплачуючи відсотки. Забезпечити кредитоспроможність може фінансово-економічна стійкість підприємства: стабільна прибуток гарантує необхідні регулярні виплати, а отже, і добру кредитну історію.

Рентабельність

Забезпечення фінансової стійкості підприємства відбувається і за рахунок його рентабельності. Рентабельність – це оцінка того, наскільки компанія корисна суспільству і, отже, прибуткова своєму власникові. Підтримання рентабельності неможливо без ретельного планування фінансової діяльності компанії: навіть найбільш стабільне підприємство, вклавши гроші в товар, який потім не тільки не окупиться, але і не принесе прибуток, зазнає серйозні збитки, які негативно позначаться на його фінансової стійкості. Саме тому необхідно постійно аналізувати ринкову ситуацію та спрямовувати фінансові потоки в найбільш прибуткові галузі виробництва.

Фінансова стійкість: показники

Показники фінансової стійкості, як вже згадувалося вище, багато в чому залежать від спеціальних коефіцієнтів, за яким оцінюється стабільність тієї чи іншої компанії на ринку. Виділяються наступні коефіцієнти:

  • Концентрації – пов’язаний з вкладенням власних коштів власників підприємства. Чим більше було вкладено персональних фінансів, тим фірма стійкіше: немає необхідності оплачувати кредитні та позикові платежі, що дозволяє істотно знизити залежність стійкості компанії на ринку від її прибутку – якщо немає необхідності щомісячно сплачувати фіксовану суму, яка на початкових етапах може перевищити прибуток, то ймовірність банкрутства набагато менше.
  • Фінансової незалежності – пов’язаний з відсотком не персональних коштів у капіталі компанії. Природно, чим він вище, тим більше кредитних і займовая зобов’язань висить на компанії і тим більше вірогідність неможливості їх виконання. Велику кількість кредитів на суб’єкті економіки негативно позначається на його платоспроможності – давати нові позики при непогашених старих ніхто не буде. Тому велика частка позикових коштів у капіталі – вірний шлях до банкрутства.
  • Довгострокової фінансової незалежності – пов’язаний з вартістю активів підприємства, тобто засобів, що дозволяє не залежати від короткострокових позик.

Кожний з цих коефіцієнтів дозволяє знайти вразливі місця у фінансовій політиці компанії. При своєчасному їх усунення компанія може уникнути величезних витрат, пов’язаних з неправильним розподілом фінансових потоків. Дані, отримані в результаті обчислення коефіцієнтів, які далі використовуються для визначення типу фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості

Виходячи з інформації, отриманої в процесі оцінювання, компаніям присвоюються певні типи фінансової стійкості підприємства. Залежать вони від відношення витрат і доходів компанії і використання нею прибутку. Отже, фінансова стійкість буває:

  • Абсолютна – оборотні кошти (той, що витрачається на формування та підтримання кругообігу товарів) істотно перевищують витрати.
  • Нормальна – для покриття витрат компанія використовує не тільки власні оборотні кошти, але і залучає додаткові джерела фінансування (кредитні позики, наприклад).
  • Нестійке становище – оборотних засобів підприємства не вистачає на те, щоб покривати витрати. Через це компанія змушена звертатися до додаткових джерел фінансування, приймаючи на себе додаткові зобов’язання по виплатах.
  • Критичне становище – наступна стадія після нестійкого. Бізнесу так само не вистачає власних коштів, але ситуація ускладнюється боргами перед кредиторами.
  • Типи фінансової стійкості підприємства мають величезний вплив на їх подальшу фінансову політику. Зрозуміло, що якщо фінансова стійкість абсолютна, то компанії не потрібно набирати кредити просто для збільшення свого капіталу, адже потім, при виникненні ризиків, далеко не факт, що фірма зможе виконувати свої зобов’язання перед кредиторами. Точно так само підприємству в критичному положенні не варто брати додаткові позикові кошти у сумнівних кредиторів (тому що на цьому етапі перевірені фінансові організації вже відмовляють через неплатоспроможності фірми), а краще оптимізувати витрати.

    Фактори, що впливають на фінансову стійкість

    Фактори фінансової стійкості підприємства поділяються на дві групи. Перша – внутрішні фактори, тобто ті, які залежать від самої компанії. До них відносяться:

    • Продукція, що випускається, і надані послуги (галузь, якій належить компанія) і їх можливість утримуватися на ринку.
    • Управління активами компанії.
    • Управління майном і фінансовими ресурсами.
    • Кошти, залучені компанією ззовні для підтримки платоспроможності.
    • Власні резерви як гаранти підтримання платоспроможності.

    При правильному розпорядженні всіма вищевикладеними факторами, підприємство зможе уникнути внутрішніх проблем.

    Але існує і друга група ризиків – зовнішні чинники фінансової стійкості. Серед них виділяються:

    • Рівень розвитку і забезпеченості галузі виробництва новітніми технічними і технологічними досягненнями.
    • Платоспроможність населення.
    • Економічна політика держави, де відбувається фінансова діяльність підприємства.

    Вплинути на другу групу факторів компанія не може, тому змушена пристосовуватися до неї. Часом, незважаючи на стабільність внутрішніх факторів, зовнішні проблеми не дають бізнесу нормально розвиватися. Саме тому при господарської діяльності підприємства зобов’язані враховувати всі можливі ризики для забезпечення свого комфортного існування на ринку.

    Умови фінансової стійкості

    Умови фінансової стійкості підприємства складаються з сукупності факторів стійкості, залежать від типу і показників стійкості конкретної компанії, але в принципі, можна виділити деякі поради, універсальні для всіх підприємств:

    • Постійний контроль фінансової діяльності на всіх етапах виробництва, щоб уникнути непотрібних витрат.
    • Гнучке ціноутворення, здатність адаптувати ціни до мінливих умов ринку.
    • Мінімальна залежність від зовнішніх фінансових ресурсів та позик для зменшення обов’язкових витрат.
    • Постійна модернізація виробництва, що дозволяє підвищувати якість продукції і захоплювати все більшу частку ринку за рахунок витіснення неконкурентоспроможних підприємств.
    • Моніторинг доходів і витрат для виявлення найбільш вразливих місць у веденні фінансової діяльності.

    Здається, що ці умови-поради примітивні і очевидні, але разом з тим їх дотримання є гарантією довготривалого перебування компанії на ринку.

    Фінансова стійкість підприємства залежить від умілого управління всіма можливими ризиками та мінімізації витрат при максимізації прибутку, тому важливо виробити власну стратегію ведення бізнесу і поведінки на ринку.

    Підвищення фінансової стійкості

    А можливо підвищення фінансової стійкості підприємства? Звичайно, так. Виходячи з вищеназваних її критеріїв, можна виділити наступні способи:

    • Оптимізація роботи компанії і постійний облік товарів.
    • Гнучка цінова політика, яка підлаштовується під умови ринку.
    • Оптимізація амортизації (облік об’єктів амортизації і планування витрат на неї).
    • Максимальне зниження податків з обсягу прибутку компанії (виведення грошових коштів через нерезидентів, оплата частини власних витрат з використанням коштів компанії, що замінює ПДВ (податок на додану вартість) на зазвичай менший ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і т. д.).
    • Скорочення соціальних витрат при виникненні ризиків (витрати на перепідготовку персоналу, фірмовий одяг, зменшення матеріальної допомоги тощо).

    Природно, це далеко не всі методи, які використовують підприємці. Вибір того чи іншого способу залежить від поточного фінансового стану компанії, не варто вірити в універсальні стратегії.

    Фінансова стійкість компанії, багато в чому — питання всебічного аналізу ситуації навколо бізнесу. Тільки маючи повне уявлення про те, що відбувається як усередині компанії, так і поза її, можна вибирати найбільш прийнятний у конкретній ситуації спосіб зміцнення компанії на ринку.

    Управління фінансовою стійкістю

    Управління фінансовою стійкістю підприємства – завдання не із легких і потребує певних знань, чуття і, напевно, удачливості. Варто відзначити, що зовнішні фактори стійкості підприємства однакові для багатьох компаній, відрізняються вони тільки в залежності від сфери діяльності підприємства. Більшість ризиків пов’язані з внутрішніми факторами, тобто безпосередньо ведениями бізнесу. Основна умова успішного функціонування компанії, як говорилося вище, постійний контроль будь-фінансової діяльності. Такий захід дозволяє на ранніх етапах виявляти можливі труднощі і виправляти їх до того, як ці проблеми спричинять за собою витрати. Більше того, відразу ж виявляться витрати, яких можна було б уникнути (наприклад, оплата праці працівників, функції яких легко виконує обладнання), нехай вони і будуть здаватися мінімальними, але все ж з огляду на їх (найчастіше) постійність, в довгостроковій перспективі вони виллються в серйозні витрати.

    Моніторинг стану ринку дозволить правильно формувати ціну товару, забезпечуючи його конкурентоспроможність, дасть можливість оптимально вибрати способи реалізації продукції – все це заощадить великі гроші на виправлення помилок. Фінансова стійкість підприємства – це питання якісного аналізу і планування, так що не варто нехтувати ними, інакше успішне ведення бізнесу неможливо.

    Comments are closed.