Фінансова криза 1998 року в Росії: причини і наслідки

Криза 1998 року, яка охопила багато країн світу, не обійшов стороною і Російську Федерацію. Для російської економіки дев’яності стали одними з найбільш важких часів. Влада в цей період була просто не в змозі гасити весь обсяг внутрішніх позик. Знецінення рубля по відношенню до інших валют, ліквідація банківських установ, хвиля масового закриття підприємств – все це викликало жах населення Росії. Фінансова криза 1998 року закінчилася відносно швидко. Але тоді ніхто й подумати не міг, що фінансова проблема в перспективі обернеться зовсім в іншу сторону.

Витоки проблем

Такі події, як криза 1998 року в Росії, не трапляються миттєво. Стрімкого погіршення фінансової ситуації передувала величезна кількість процесів. Проблеми накопичувалися протягом тривалого періоду часу, так що пік припав якраз на кінець дев’яностих.

Деструктивні явища економіки зародилися ще за часів Радянського Союзу. У сімдесятих роках обраний шлях боротьби з інфляцією полягав у штучно створеному дефіциті грошової маси. Це давало позитивний ефект у вигляді зниження показника інфляції. Але в той же час негативні наслідки просто перекривали отримані досягнення.

Така політика призвела до різкого нестачі грошової маси в обороті. До моменту початку активної стадії кризи відношення середньорічного значення агрегату грошової маси до валового внутрішнього продукту ледь досягала позначки в десять відсотків. Оптимальним ж це співвідношення є тоді, коли величина дорівнює сімдесяти п’яти відсотків. У сформованій ситуації обсяг внутрішньої заборгованості неухильно зростав.

Урядом були запропоновані такі антикризові заходи:

  • підвищення податкових ставок;
  • підйом квартирної плати;
  • підвищення розміру тарифів на комунальні послуги.

Але очікуваних результатів не принесли, так як зростала і кількість населення, яке було не в змозі платити за рахунками. Зросла кількість незаконних фінансових процедур та операцій, за якими працювала більша частина приватних підприємців. Появу тіньових схем сприяло організації фірм по обналичивать грошей, отриманих недобросовісним шляхом. Заходи, запроваджені державою, не були дієвими, так як величезні суми «йшли в тінь». Але і високі чини також не гребували подібними махінаціями.

Розпад Радянського Союзу

У чому криза в Росії 1998 обумовлений ще одним історичним явищем – утворенням ряду незалежних держав з числа республік СРСР. Саме на плечі Російської Федерації, як спадкоємиці СРСР, лягла виплата всіх заборгованостей колишньої великої держави. Тобто те, що всі республіки мали віддати іншим державам, перейшло до РФ. Виплати за кредитами неухильно зростали, і накопичувалися просто космічні суми.

Стимулювання місцевої валюти відбувалося штучним чином. Це видно з того, що ціни на вітчизняну та зарубіжну продукцію були непорівнянні. Вартість закордонних товарів була настільки низькою, що навіть потужні російські підприємства виявилися неконкурентоспроможними. Це гальмувало розвиток галузей народного господарства, адже більша частина потреб закривалася за рахунок ввезеної продукції.

Інфляційні процеси

Криза 1998 року в Росії ознаменувався значним підвищенням загального рівня цін на товари і послуги. За п’ять років показники інфляції зросли в десятки разів, що свідчить про значному прискоренні в цей період кризових процесів. Уряд не приділяв ніякої уваги інфляції і не мав над нею ніякої сили.

Крім того, будь-розвинена держава відрізняється гідною роботою наукомістких підприємств, чого не можна сказати про Російську Федерацію 1998. Фінансова криза (Росія) давав надію на виживання лише сировинної промисловості.

Після розпаду Радянського Союзу очікувався приплив іноземних інвесторів, але цього не сталося. Закордонні бізнесмени, аналізуючи несприятливе становище в країні, відмовлялися вкладати значні фінансові кошти у завідомо збиткова справа. Вітчизняні підприємства були заморожені. Проекти, які все ж передбачалося реалізовувати спільними зусиллями, мали чорну бухгалтерію і не зіграли ніякої ролі в стабілізації економіки.

Посилюючі фактори

Причини кризи 1998 досить великі. Але існує ряд особливих факторів, які відрізняють розвиток саме цього економічного дисбалансу від інших криз. В першу чергу фінансова нестабільність зумовлена переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою. В уряду не було іншого вибору, крім як здійснювати такі заходи, які знижували якість життя населення.

Держава намагалася розрахуватися з поточними боргами. У підсумку нічого накопичити не вдавалося. Величезні кошти йшли на реалізацію проектів, які повинні були хоч якось допомогти країні вийти із скрутного фінансового становища. Але більша частина коштів прогорала даремно.

Російська економіка в дев’яності роки мала спекулятивний характер. Людям не залишалося нічого іншого, як виживати нечесним шляхом. Багато хто в гонитві за високими прибутками і не нехтували незаконними методами. Траплялося й таке, що промислові гіганти продавалися за копійки.

Вітчизняна промисловість перебувала на грані катастрофи. Реальних планів щодо порятунку або запуску підприємств просто не було. Власників залишали один на один з вирішенням їх проблем. Тим більше, що фіскальна політика була спрямована на збір з підприємств останньої прибутку.

Також криза 1998 був багато в чому обумовлений фінансовою нестабільністю у світі. Свою роль зіграло падіння цін на енергоносії.

Всі ці фактори багато в чому посилили і без того несприятливу ситуацію, яка була спровокована помилковими діями уряду. Влади не могли сформувати діючу законодавчу базу та економічну програму ослабленого політичними подіями держави.

Зацікавлені особи

Економічну кризу в Росії 1998 виник завдяки невмілого керівництва з боку уряду. Але не можна сказати, що причиною була лише невдало обрана стратегія. Про наслідки, які виникнуть після ухвалення низки рішень, влада була поінформована.

Спробою оголосити дефолт економісти намагалися досягти певних зрушень. По-перше, планувалося, що за рахунок девальвації рубля збільшиться обсяг отриманих податкових зборів. По-друге, рішенням заморозити рахунки іноземних позичальників влади намагалися домогтися поліпшення становища в банківській галузі.

Ситуація погіршувалася чварами в уряді. Постійно перетягували ковдру на себе то комуністи, то ліберальні партії. Боротьба за принципи і влада привела до того, що страждав народ.

Хронологія подій

Наслідки кризи 1998 року не були б такими жалюгідними, якби не окремі події, що відбулися, одним з яких став так званий «чорний вівторок». У дев’яносто четвертому році відбулося просто обвальне падіння рубля по відношенню до долара. Тоді ж було висунуто пропозицію про припинення кредитування дефіциту бюджету. Така вимушена міра повинна була налагодити фінансове становище. Але це сталося б при певних умовах:

  • налагодження системи податків і зборів;
  • відмова від отримання інвестицій.

Але в зв’язку з тим, що деструктивні процеси економіки відбилися в першу чергу на простому народі, оплачувати весь обсяг податкових зборів було просто нікому. Фінансувати проекти і займатися залученням інвестицій ніхто не хотів.

Криза 1998 року прийняв такий оборот завдяки попереднім йому років. У цей період відзначався неймовірний рівень використання казначейських зобов’язань, якими повинні бути справжні гроші. За фактом же казначейські зобов’язання були лише замінниками, які були введені господарюючими суб’єктами для довільного здійснення платежів. Подібна ситуація не задовольняла інтересам ні приватних, ні державних підприємців. При цьому держава створило додатковий бар’єр у сфері бізнесу, піднявши податки.

Можна зробити висновок, що досить довго формувався криза 1998. Наслідки його видно і по сей день, вони впливають і на сучасну економіку Росії. Тоді ж, коли біля керма були реформатори Нємцов і Чубайс, країна не була в змозі виконувати боргові зобов’язання. Вони запропонували скоротити бюджет держави на тридцять відсотків, що дозволило виплатити частину заборгованостей по зарплаті, але загальний фінансовий позику тільки збільшився. Країна була на межі виникнення народного бунту.

Пік кризи

Що ще можна сказати про причини і наслідки кризи 1998? Все це відбилося на ставленні з боку: з подібними ризикованими реформами не погоджується Дума, така політика не влаштовує і Міжнародний валютний фонд, який, у свою чергу, відмовляється від надання кредитів. Без фінансових траншів від даної організації неможливо уявити погашення боргів, які утворилися від несплати комунальних послуг і податкових зборів. З кожним днем становище держави ставало все гірше, показники якості життя неухильно падали.

Усе це було яскраво виражено в інфляційних процесах, знецінення місцевої валюти і обвал фондових ринків. Втрату авторитету серед іноземних інвесторів викликала ліквідація «Токобанка». Це сильно зачепило закордонних партнерів, тому що більша частина капіталу належала саме їм. Подія спровокувала різкий відтік валюти.

Нестабільні політичні відносини з різними державами призвели до того, що кредитний рейтинг Російської Федерації впав. Особливо запеклі суперечки розгорілися з питання Чечні. Міжнародний валютний фонд навідріз відмовився від надання кредиту, і уряд знайшов інший вихід. Рішення полягало в боргових зобов’язаннях перед європейцями, які надали необхідні суми тільки під величезні відсотки. Умови, на які погодилася Росія, були у багато разів гірше і без того суворих рамок МВФ.

Криза 1998 набирав обертів, так як борг країни збільшився вдвічі. І це навіть не враховуються кредитні зобов’язання колишнього Радянського Союзу.

Ставлення рубля до долара складав сім до одного, але це не було межею. З-за того, що влада не виплачували іноземні кредити, співвідношення валют зросло до одного долара до сімнадцяти рублям. Багато підприємців зазнавали збитків, а ціни були просто неконтрольовані. До середини вересня дев’яносто восьмого року долар дорівнював двадцяти російським рублям.

Кадрові перестановки

У тому ж році уряд зробив спроби вирішення ситуації, що склалася. Першим кроком стали зміни в керівному апараті. Помінялися багато глави міністерств. Кадрові перестановки посприяли активізації роботи в напрямку виходу з кризового становища. Була створена спеціальна комісія, яка безпосередньо займалася вирішенням цього питання. У результаті зміни у влади закінчилися відставкою Єльцина. Новий уряд став налагоджувати відносини з зарубіжними партнерами, що призвело до підвищення авторитету Росії у світовому співтоваристві.

Наслідки для народу

Економічна криза 1998 найбільше позначилася на простих жителів держави. Вони більше не довіряли ні місцевій валюті, ні банківської системи. Авторитет цієї сфери був сильно підірваний. Багато фінансові установи були змушені припинити свою роботу, що призвело до ліквідації підприємств. Дрібні і середні бізнесмени просто не могли вести нормальну діяльність, адже робота банківської системи була заморожена на півроку.

Велика частина громадян втратила всі свої заощадження. На початку 1999 року було проведено опитування серед населення. Громадянам задавали лише одне питання: «чи Боїтесь ви втратити всі свої заощадження?» Більшість респондентів відповіло «ні», людям втрачати вже було нічого. Криза змусила багатьох ставати на слизьку доріжку, велика кількість громадян було звинувачено у фінансових махінаціях і спекуляції.

Позитивні моменти

Але навіть такий несприятливий подія, як криза, має деякі позитивні моменти. До таким можна віднести:

  • турботу про національної безпеки, адже в той час хвиля ліквідації підприємств призвела до витоку кадрів за кордон;
  • підвищення пріоритету економічного росту;
  • відмова від політики масштабних позик;
  • виплату соціальних заборгованостей;
  • підвищення кредитного рейтингу;
  • обмеження зростання природних монополій;
  • підвищення довіри громадян.

Фінансова криза в Росії був невигідний і іншим країнам. Інші держави побоювалися виникнення неконтрольованого положення, однак і позитивного результату від їх допомоги не спостерігалося. Даний дисбаланс допоміг визначити проблеми в економіці Російської Федерації, а також заходи їх вирішення.

Comments are closed.