Домашній арешт як запобіжний захід. Умови домашнього арешту

Що собою являє домашній арешт? Можна виходити з дому, запрошувати друзів, їздити в межах міста або ходити на роботу? Також не всі знають, чи можна спілкуватися з іншими людьми, як відслідковуються переміщення підозрюваного або органами влади. Всі ці питання спробуємо докладно висвітлити у цій статті.

Що мається на увазі під поняттям домашнього арешту

Це запобіжний захід, застосовувана судом до обвинуваченого або підозрюваного у злочині. Вона призначається на підставі статті 107 КК Російської Федерації. Вдаються до неї, якщо існують причини, за якими більш м’який запобіжний захід застосувати неможливо. Наприклад, якщо підозрюваному заборонено пересуватися по місту і зустрічатися з людьми без попередження правоохоронних органів. Домашній арешт як міра запобіжного заходу не має мету порушувати або обмежувати права людини. Обмеження, встановлені судом, повинні бути обов’язково мотивовані. Обов’язково зберігаються права підозрюваного на сімейне й особисте життя.

В чому суть домашнього арешту

Цей запобіжний захід ідентична ув’язнення під варту. Тільки при домашньому арешті громадянин знаходиться за місцем проживання, а не в камері. Він може займатися чим завгодно на території свого будинку, однак покидати його не має права. Під домашнім арештом розуміється повна або часткова ізоляція від суспільства. Але спілкуватися з сім’єю та родичами підозрюваний може. При цьому він повинен знаходитися в приміщенні, де проживає як власник, наймач або на інших законних підставах.

На громадянина накладаються заборони й обмеження, які визначаються судом залежно від тяжкості провини. Незважаючи на те що він знаходиться вдома, над ним і за його діями здійснюється повний контроль.

При призначенні домашнього арешту враховується стан здоров’я даного громадянина. Якщо виникла необхідність, його тримають у лікарні. У такому випадку вона стає місцем запобіжного заходу.

Домашній арешт часто не передбачає повну ізоляцію від суспільства. Буває, що обмеження стосуються в основному спілкування і зустрічей з такими особами:

  • учасниками судочинства (підозрюваними, експертами, свідками тощо);
  • родичами учасників процесу;
  • колегами, друзями і підлеглими.