Державна історико-культурна експертиза: проведення, висновок. Положення про державної історико-культурної експертизи

Державна історико-культурна експертиза являє собою комплекс спеціальних робіт. За результатами заходів складається акт. Він погоджується з органом, відповідальним за збереження історико-культурних об’єктів. Розглянемо далі, як виконується історико-культурна експертиза.

Основні роботи

Державна історико-культурна експертиза об’єктів культурної спадщини включає в себе:

  • Бібліографічні дослідження.
  • Натурні обстеження.
  • Опис предметів вивчення.
  • Фотофіксацію.
  • Отримання виписок та Держреєстру.
  • Геодезичні роботи.
  • Вивчення архівних матеріалів.
  • Технічне обстеження.
  • Опис меж досліджуваного об’єкта.

У комплекс заходів можуть включатися і інші роботи. Проводить історико-культурну експертизу спеціалізована організація. Виконавець має відповідати вимогам, що пред’являються чинним законодетальством.

Коли виконується дослідження?

Положення про державної історико-культурної експертизи визначає умови, за наявності яких процедура є обов’язковою. Дослідження виконується, якщо необхідно провести господарські, меліоративні, будівельні, земляні або землевпорядні роботи, які можуть вплинути (побічно або прямо) на комплекс, що перебуває під особливою охороною. Другим невід’ємним умовою виступає відсутність затверджених містобудівних планів. Крім цього, процедура проводиться, якщо замовник має одну з наступних цілей:

  • Виключити культурно-історичний об’єкт з реєстру.
  • Виявити комплекс, що підлягає особливій охороні, і поставити його на облік.
  • Змінити категорію культурно-історичного значення об’єкта.
  • Встановити та затвердити межі комплексу, що підлягає особливій охороні, режими використання земель та містобудівні регламенти в межах цієї зони.