Безумовний базовий дохід: що це таке?

Людська цивілізація постійно розвивається і видозмінюється. Зараз стає актуальним поступове вимирання професій. Спочатку було зростання ефективності за рахунок механізації. Але в даний час вони взагалі зникають з-за роботизації. Тому доводиться перекваліфіковуватися більшій кількості людей. Але це далеко не єдина проблема. Адже доки люди будуть перевчатись, їм потрібні гроші для життя. Саме для вирішення цієї проблеми пропонується ввести безумовний базовий дохід. Що це таке? Де вже експериментують з цим поняттям? Що собою являє ця концепція? Які можливі наслідки від його запровадження слід очікувати? На ці питання буде дана відповідь у рамках даної статті.

Що являє собою безумовний основний дохід?

Безумовний базовий (основний) дохід – це соціальна концепція, а також створена на її основі модель виплат. Вона передбачає видачу кожному члену суспільства певної суми грошей. Існує досить велика кількість точок зору на цю концепцію. В якості опори всієї статті буде взята позиція організації «Всесвітня мережа базового доходу». Чому саме ця? Справа в тому, що організація досить серйозно займається просуванням концепції, досліджує можливість і результати її експериментального впровадження. Так що вона може похвалитися значною кількістю даних. Ця організація вважає, що безумовний базовий дохід – це важлива віха розвитку людського суспільства. І він повинен володіти такими характеристиками:

  • Виплачуватися грошима, а не певним еквівалентом (наприклад, набором продуктів харчування або послуг). Одержують базовий дохід люди повинні самі вирішувати, на що вони будуть витрачати кошти.
  • Бути періодичним. Тобто платежі повинні надходити регулярно через певний проміжок часу. Наприклад, кожен місяць.
  • Виплати повинні йти індивідуумам, а не домогосподарствам або спільнот.
  • Універсальність. Платежі зобов’язані виплачуватися без проведення тестувань та встановлення відповідності якимось критеріям.
  • Безумовність. Виплати повинна йти без необхідності працювати або демонстрування готовності працевлаштуватися.
  • А що виступить у ролі джерел коштів для всіх цих платежів? Вони можуть бути різними (залежно від рішень, які приймає держава). В якості прикладів називають податки, що будуть виходити за скасування різних посібників, раніше йдуть окремим особам. Існують і не дуже хороші думки (зразок емісії грошей).

    Навіщо потрібна ця концепція?

    З її допомогою передбачається вирішити декілька проблем:

  • Бідність. Вважається, що кожна людина має отримувати суму, якої вистачатиме на підтримку життя.
  • Безробіття. Автоматизація виробництва постійно зростає. В результаті все менше людей може знайти собі роботу в цих сферах. З’являється і розвивається штучний інтелект, роботи і нові технології. Тому в майбутньому безробіття може зрости.
  • Проблема вибору діяльності. Багато людей зараз змушені орієнтуватися на певні умови економіки, ринку і думати про забезпечення своєї діяльності. Тобто просто виживати. Введення базового доходу дозволяє займатися тим, чим людині хочеться. Завдяки цьому з’являється зацікавленість у результаті, що веде до високої ефективності.
  • Знизить витрати на організаційні моменти виплат. Якщо всім платити однакову суму, то не потрібно перевіряти, чи відповідають вони певним умовам.
  • А що на практиці?

    Багато чули про те, що був експеримент, в рамках якого забезпечувався безумовний базовий дохід у Фінляндії або Швейцарії. І думають, що це справа далекого майбутнього. Але чи так насправді? Якщо запитати у пересічного громадянина про те, чи є безумовний базовий дохід в Росії, то він майже завжди буде відповідати, що ні. Але це певною мірою оману. Чому? А згадайте пенсію – людина може не працювати, але гроші він завжди отримує. Вони не дуже великі, але все ж. Адже є кошти. Цей досвід виплат можна вважати певною бета-версією. Але не все так легко, як хотілося б. Найбільш перспективним напрямком в майбутньому вважається обкладання податками роботів і створюваної ними продукції. І вже з цих коштів можна буде сплачувати грошові суми громадянам. Але до повальної роботизації все ще далеко. А з нею віддалений і безумовний базовий дохід в країнах ЄС і в Росії.

    Хоча певні соціальні експерименти проводяться. Але вони мають свої недоліки. Наприклад, був введений безумовний базовий дохід в Фінляндії для кількох тисяч людей. Ніби непогано. Але ось проблема – експеримент триватиме лише кілька років. А що потім? Напевно люди задають собі це питання. Вони не можуть повною мірою реалізувати свій потенціал, оскільки знають, що надаються фінанси дані тільки на час. Адже поки немає можливості забезпечити безперебійну роботу системи. Нещодавно з допомогою референдуму хотіли ввести безумовний базовий дохід в Швейцарії, але жителі цієї держави проголосували проти цієї ідеї. Адже її введення зробило б необхідним істотне підвищення податків з людей. Не роботів. Подібні кавалерійські наскоки триватимуть на цю тему і надалі. І одночасно буде спостерігатися еволюційний поступальний рух у цей бік.

    Не перестануть люди працювати?

    Це найбільш часте побоювання. Достовірно дізнатися відповідь на це питання не надається можливим. Але от спрогнозувати і оцінити можливу реакцію – це цілком по силам. Компанія Dalia Research у березні 2017 року опитала європейців з 28 країн про їх відношенні до базового доходу. Всього участь взяли одинадцять тисяч осіб. Їм задавали питання: «Який найбільш вірогідний ефект на ваш вибір роботи надав би базовий дохід?» З усього числа людей тільки три відсотки відповіли, що перестали б працювати. Тоді як більше третини (37%) сказали, що його наявність ніяк не вплинуло б на роботу. Ще 17% сказали, що введення базового доходу дозволило б приділяти родині більш значну кількість часу. Ще 7% почали б трудиться волонтерами, стільки ж займалося б вдосконаленням, 5% змінили б роботу, 4% стали б вільнонайманими працівниками. Ніби все непогано. Хоча як було б в реальності, говорити складно.

    Одночасно з’ясувалося, що люди хвилюються через відсутність мотивації працювати. Говорячи про думках і причини цієї концепції, подібну небезпеку виділив 52%. Ще 32% хвилює, що в такому випадку в країну хлине потік мігрантів, які будуть хотіти скористатися наявними перевагами. Але кількість прихильників даної концепції зростає, в березні 2017 року серед європейців їх було 68%. Тому на нашому віку можна чекати безумовний базовий дохід. В яких країнах він з’явиться в першу чергу? Про це говорити складно. У такій ролі могли б виступити швейцарці, але вони відмовилися на референдумі. Можливо, це зроблять фіни.

    Про експерименти в Канаді

    Супротивники концепції говорять про те, що в поточній ситуації реалізувати її буде дуже складно. А ще для цього знадобляться значні ресурси. Але вже було проведено декілька експериментів, деякі йдуть і є заплановані. Дуже цікаво все вийшло у канадців. Один з найбільш цікавих експериментів йшов з 1974-го по 1979-й роки в провінції Манітоба. Сам проект називався Mincome. В ньому брали участь жителі міст Дофін, Вінніпег і деяких сільських поселень. Вони отримували гарантований щорічний дохід на сім’ю. Правда, його розмір залежав від їх заробітних плат. За кожен долар, який вони отримували, з допомоги віднімалося 50 центів. Комусь може здатися, що це демотивує працювати. Але на практиці виявилося, що все набагато цікавіше. Що ж було досягнуто?

    Одержувачі змогли подолати межу бідності. Вони не переставали працювати і не звільнялися з роботи. Отримані гроші направлялися на освіту та здоров’я всіх членів родини. За чотири роки змогли збільшити кількість дітей, які закінчували школу. 16-18-річні могли продовжувати вчитися, а не кидати освітній заклад, щоб заробити. Зменшилася народжуваність серед неповнолітніх. Крім того, скоротилася кількість аварій, психічних захворювань і травм.

    У 2017 було вирішено продовжити дослідження. І був запущений новий експеримент. Він триватиме три роки, а кількість учасників становитиме чотири тисячі осіб, що проживають в містах Тандер-Бей, Ліндсі і Гамільтон, розташованих в провінції Онтаріо. В якості учасників були відібрані громадяни Канади від 18 до 64 років, які виконували низькооплачувану роботу, займалися випадковими підробітками і жили на допомогу. Базовий дохід виплачується раз на рік звітувати про витрати не потрібно. Хоча уряд все ж планує стежити, куди будуть направлятися гроші. Умови при цьому, як у Mincome.

    А де ще?

    Подібні дослідження проводилися в США, Німеччини та Індії. Фінансувалися експерименти різними способами – з допомогою добровільних пожертв, спонсорами і урядом. Згідно з отриманими звітів, при цьому спостерігалися позитивні тенденції: збільшувалася відвідуваність шкіл, падав рівень злочинності, підвищувалася економічна активність. Зараз йде експеримент у Фінляндії, плануються дослідження в Нідерландах та деяких країнах Африки (як міра боротьби з бідністю). При цьому існує своя специфіка. Наприклад, у Нідерландах цю концепцію хочуть відвести від політики і використовують дещо іншу термінологію. Наприклад, дослідження називають «експериментами на довіру», тоді як базовий дохід для них – це зарплата громадянина.

    На теренах колишнього СРСР розмова про це ведеться на території України і РФ. Планується впровадити безумовний базовий дохід в Казахстані. У 2016 Назарбаєвим було вирішено забезпечити підготовку для переходу на таку концепцію. У цьому багато хто сумнівається, але як буде на практиці – покаже час. Хоча не слід забувати і про те, що знаходяться люди, готові відмовитися від такої привабливої концепції. Швейцарці 5-го липня 2016 року під час проведення референдуму чітко сказали своє «ні». Проти висловилося 76,9% респондентів.

    Ліки від бідності

    Результати проведених експериментів є досить позитивними. Але їх явно недостатньо. Так, були невеликі вибірки людей і допомогу отримували малозабезпечені та соціально-вразливі верстви. І який буде результат, якщо почати платити гроші всім? Спрогнозувати складно. Хоча як захід боротьби з бідністю досить непогано. Але при цьому є ряд проблем. Одна з найбільш істотних – не кожна соціальна система та економіка зможе дозволити собі використання цієї концепції. Її приймають не всі люди. Тут доречно ще раз згадати про Швейцарію. Люди в ній відмовилися від безумовного основного доходу, оскільки в сучасних умовах він привів би до підвищення податків для людей. І замість точкових соціальних допомог особам, які їх потребують, кошти отримували всі.

    Але тут можна навести один дуже цікавий приклад. Некомерційною організацією GiveDirectly в 2016 році була виплачена сума шести тисячам жителів Кенії, яка дозволила б покрити потребу таких основних потреб, як харчування, житло, одяг. Даний проект зіткнувся з певними труднощами. Місцевим жителям просто було складно повірити, що хтось просто так буде їм давати гроші. В одному з районів від допомоги відмовився взагалі 45% одержувачів, оскільки вважали, що це плата за поклоніння дияволу. Все це показує, що готової повинна бути не тільки економіка, але і суспільство. А тут значний вплив має рівень освіти, соціальні установки і менталітет.

    Чи варто чекати чогось подібного в РФ в найближчі роки?

    Буде введено безумовний базовий дохід в Росії? Якщо дивитися в ретроспективу, щось подібне було за часів Радянського Союзу. Тоді вдалося побудувати систему, коли існував певний рівень життя, нижче якого складно було опуститися. Нехай він і не був високий, але бідних було дуже мало (якщо вони взагалі існували не як винятків). Але зараз йде будівництво капіталізму. Непоганий завдаток існує – це все та ж пенсійна система. Але від повноцінного безумовного основного доходу вона стоїть далеченько. При цьому необхідно вирішувати ряд проблем. Найголовніша – де взяти гроші? Можна використовувати засоби, одержувані від експорту. Але додаткова вартість у нього не дуже висока. І можливий стеля досить обмежений. Жити на нафті і газі можна досить легко тільки в разі невеликого населення. Наприклад, у Лівії на початку 00-х. Або в Саудівській Аравії. Але в останній досягши позначки в 30 мільйонів чоловік теж почали спостерігатися проблеми у підтримці існуючого способу життя. І зараз можна спостерігати (нехай і незначні) зрушення – наприклад, бажання відзначити ряд пільг, наприклад при оплаті комунальних платежів. Тому при впровадженні цієї концепції на території Російської Федерації необхідно вирішити питання з джерелом засобів. Найоптимальніший варіант – це повальна роботизація праці, розвиток наукових і трудомістких секторів економіки, створення замкнутих циклів виробництва продукції, що дозволяють забезпечити гідний рівень життя всім громадянам.

    Трохи філософії

    А може це бути реалізовано в теперішніх умовах? Критикувати себе неприємно і важко для сприйняття. Тому давайте виберемо країну, схожу на Російську Федерацію, Україну. Чи зможе базовий дохід кардинально змінити ситуацію? Зараз навряд чи. Адже для цього потрібні доходи. Після тривалого жорсткого контролю з боку держави у вигляді Радянського Союзу багатьом досить складно стимулювати свій розвиток і зростання самостійно. Про таких моментах, як комфорт, безпеку і благополуччя, говорити досить складно. Більш актуальним є пошук успіху, створення умов, які будуть підходити найбільшим чином. Спочатку необхідно побудувати себе, створити впевненого, організованого, розумного, критично мислячої людини, який може працювати для досягнення результату з повною віддачею. Адже тільки після цього можна мати можливість шукати, творити, досліджувати, присвятити себе науці та/або вдосконалення в багатьох аспектах життя. Можна розглянути простий приклад: як багато сучасних українських художників відомо? А скільки вони заробляють? Безумовний базовий дохід може істотно допомогти їм, а в перспективі – і всьому мистецтву. Люди зможуть розвивати таланти, а раніше на це не було ресурсів і часу. Але от де взяти кошти для забезпечення?

    Висновок

    Соціальні виплати в сучасному світі певною мірою сприяють знецінення грошей. Адже якщо вони є у всіх, то втрачається їх вартість. Можливо, коли-то гроші будуть не потрібні. І безумовний базовий дохід буде віртуальним показником того, що людина може дозволити собі. Але до тих часів ще потрібно дожити.

    Comments are closed.